Am F Знов кладу руки на підвіконня, Dm Em Та в вікні геть нічого не бачу. Біле все, мерзнуть мої долоні, То зима замела мою вдачу. Невеселі малюнки малює, Наче разом зі мною сумує. Знов дивлюсь в біле скло і гадаю, Що за ним може бути, що далі. Дуже довгі хвилини чекання, І година дорівнює року, Кожен день наче самий останній. Споглядати б усе десь ізбоку. Нетерпляче в скло біле вдивляюсь, Щось зробить чи змінить намагаюсь. Та не можу вперед зазирнути, Як не можу усього збагнути. Am F C G Сніг заміта непривітно, Am F C G Засліпить очі мені. Am F C G Час пролетить непомітно, Am F C G Побачу світ вдалині. Як метелик об скло можна битись, Та невже ми мудріші за Бога? Чи з надієй та вірой дивитись, Бо чекає усе часу свого. Скоро сонце всю землю зігріє, І одужає те, що хворіє. Проясниться навкруг, лід розтане, Все побачу, прозорим скло стане.
