Ти бачиш, як багато лиха скоєно!
Та чи спочинеш ти у дні журби,
Коли Господь промовив переконливо:
"Любов'ю вічною тебе Я полюбив"?
"Твоя душа - лиш крихітка у космосі,
Та Я один з тобою хрест несу,
Щоб ти довічно у своїй свідомості
Носив любови неземну красу".
"Зітхаєш ти, як і раніше, з мукою
З усіх спокус, і скрути, і з біди.
Та знову Я до тебе в пам'ять стукаю:
"Любов'ю вічною тебе Я породив".