Ти приходь частіше на Голгофу –
До життя й любові джерела.
За гріхопадіння катастрофу
Звідси кров пречиста потекла.
Нам з хреста спасіння заструміло –
Гріх у муках Господа сконав.
Спас відкрив до Неба доступ тілом
І нове життя з любов‘ю дав.
Хай твої думки та сподівання
Стороною хрест не обійдуть –
Там душа очиститься й остання
В Небо вічне заясніє путь.
Крізь віки любов з Голгофи лине,
На землі нема для неї меж.
Ти бувай на пагорбі щоднини –
Вічне щастя тут собі знайдеш.
Тут і мрії, і жадання світлі,
І віків ясна надія тут,
Тут, де руки Господа привітні
Світ спасають від гріховних пут.
Час пливе, здається, нескінченний,
Та сьогодні каже Спас тобі:
«Викуп кров‘ю, дар неоціненний,
Не згуби в останній цій добі».
